Першим пунктом лікування артрозу ще до призначення ліків є дієта. Воно й зрозуміло: чим менше вага, тим легше суглобам.

Багатьох людей, які страждають артрозом, цікавить, що б такого з'їсти, щоб поліпшити стан суглобів. В Інтернеті можна на цю тему знайти самі суперечливі рекомендації. А як справа є насправді?

Заборони скасовуються

При багатьох захворюваннях лікарі призначають хворим дієту. Наприклад, при серцевих захворюваннях виключається сіль, при діабеті - цукор, при подагрі - м'ясо, шпинат і пиво. А ось при артрозі ніяких категоричних заборон немає, і відмовлятися від улюблених продуктів, як і їсти те, що не подобається, не буде потрібно. І хоча немає жодного продукту харчування, який би допомагав запобігати руйнуванню суглобів (на жаль, як показали дослідження, холодець і желе в цій справі теж не помічники), але зате серед того, що ми їмо, немає нічого такого, що призводило б до дегенеративного процесу в суглобах або погіршувало б перебіг артрозу. Раніше, правда, вважалося, що це захворювання розвивається від великої любові до пасльонових (помідорів зокрема) або від пристрасті до солоної їжі, але пізніше численні дослідження довели, що ніякого зв'язку з гастрономічними уподобаннями і руйнуванням суглобів немає. Їсти можна все. Але в розумних кількостях. А краще зовсім в невеликих. Адже, за всіма світовими рекомендаціями, два найефективніших методи лікування артрозу - це лікувальна фізкультура, спрямована на зміцнення м'язів, що оточують той чи інший суглоб, а також контроль ваги.

Тому дотримуватися харчових обмежень все-таки доведеться. Але зате вибирати дієту можна на свій смак. Однак бажано, щоб вона була здоровою і збалансованою (містила всі необхідні елементи: жири, білки, вуглеводи, вітаміни і мінерали), адже якщо від раціону харчування здоров'я суглобів практично не залежить, то стан більшості органів і систем залежить, і ще й як.

За результатами проведених моніторингових лабораторно-інструментальних досліджень фахівцями ДУ «Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України» за 23.04.2018р. встановлено наступні невідповідності нормативним вимогам:

     Моніторингові дослідження за санітарно – гігієнічними показниками

         Вода питна - централізовані джерела водопостачання:

Борщівський район, с.Кривче, комунальний водогін -  встановлено невідповідність за вмістом нітратів та загальною  жорсткістю.

          м. Бучач,  комунальний водопровід, каптаж по вул. Хмельницького та вул. Федір – встановлено невідповідність за  загальною  жорсткістю.

         Бережанського район, с. Котів, сільський водогін -  встановлено невідповідність за  загальною  жорсткістю.

           Гусятинський район, м.Хоростків, комунальний водопровід,  артсвердловини №1, №2, водопровідна мережа - встановлено невідповідність за кольоровістю, аміаку, загальною жорсткістю, залізу.

           Гусятинський район, смт.Гусятин, комунальний водопровід,  артсвердловина №1-  встановлено невідповідність за окиснюваності, загальної жорсткості.

          Гусятинський район, смт.Гусятин, комунальний водопровід, станція II підйому - встановлено невідповідність за  загальною  жорсткістю.

         Вода питна - децентралізовані джерела водопостачання:

             Борщівський район, с. Лосяч, індивідуальна криниця - встановлено невідповідність за вмістом нітратів.

Моніторингові дослідження за бактеріологічними показниками

Вода питна - централізовані  джерела водопостачання:                                                          

        Борщівський  район, с. Кривче, с. Нивра, сільські водогони - виявлено загальні коліформи,

        Підволочиський район, с. Лисиченці, сільський водогін - виявлено загальні коліформи.

        м.Чортків, комунальний водопровід,  мережа міста,  вул.В.Великого - виявлено Citrobacter.                                                              

         За даними моніторингу інфекційної захворюваності, проведеного фахівцями ДУ «ТОЛЦ МОЗ України», в області 23 квітня 2018 року за первинними діагнозами зареєстровано 48 випадків інфекційних захворювань, з них:

• гастроентероколіт – 5 випадків;
• ХТІ – 1 випадок;
• кір – 10 випадків;
• вітряна віспа – 6 випадків;
• скарлатина – 2 випадки;
• туберкульоз – 1 випадок;
• аскаридоз – 1 випадок;
• ентеробіоз – 2 випадки;
• лямбліоз – 2 випадки;
• укуси (напади) кліщами – 5 випадків;
• покуси тваринами – 13 випадків.

Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на www.terses. gov. ua.

З 16.04.18р. по 19.04.2018р. фахівцями ДУ «Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України» проведено моніторингові обстеження паркових зон м.Тернополя щодо заселенності іксодовими кліщами.

Найбільша чисельність реєструвалася в регіональному ландшафтному парку «Загребелля», а саме в «Парку Здоров’я» та лісопарку «Кутківці». Так, в районі телевежі було зібрано 104 іксодових кліщів, чисельність склала 49,5 екз. на 1 прапоро-км, в «Парку «Здоров’я» - 56 кліщів, чисельність – 16,5.

В парку «Національного відродження» скупчення кліщів реєструвалися  на ділянках ближче до вул.С.Бандери. Зібрано 77 кліщів, чисельність склала 11 екз. на 1 прапоро-км.

В гідропарку «Топільче» скупчення кліщів відмічалися вздовж річки Серет, біля повалених дерев, пнів, в місцях, де було багато минулорічного опалого листя. Біля «Моржатника» іксодові кліщі поки що не виявлялися. Зібрано 21 кліщ, чисельність склала 4,7 екз. на 1 прапоро-км.

В парку ім.Т.Г.Шевченка реєструвалася найменша чисельність кліщів. Зібрано лише 3 кліщі, чисельність склала 0,7 екз. на 1 прапоро-км. Така мала чисельність пов’язана з проведенням регулярного прорідження, розчищення  сушняку і бурелому, безладної порослі молодих дерев і чагарників, пнів, викошування трави, протикліщових обробок.

Таким чином, обстеження показали наявність кліщів у всіх парках м.Тернополя та ризики нападів на людей.

Кліщі нападають протягом доби за будь-якої погоди. У теплі дні найагресивнішими вони бувають з 8 до 11 год., у спеку стають малоактивними, а з 17 до 20 год. їх агресивність поновлюється. У похмурі дні активність кліщів впродовж дня не змінюється. В області реєструються два піки активності кліщів: квітень-травень, серпень-вересень.

Надворі весна. В нашому щоденному раціоні з’являються ранні овочі, зелень. Після зими ми просто засумували за свіжим овочевим салатом. Тож, які свіжі овочі і коли можна їсти та як правильно їх вибирати.

Нітрати є у всіх ранніх овочах і навіть у тих, які вирощені на власному городі. Адже нітрати – це не тільки мінеральні (азотні), але і органічні добрива (гній, торф, перегній) які додають у грунт для підвищення врожайності, прискорення процесу дозрівання плодів. Це, в принципі, азот, який овочі поглинають з будь-якого грунту. Нагромадження нітратів — це природне фізіологічне явище, однак важливо, щоб їх у рослинах не було в надмірній кількості. Для цього встановлена межа допустимої концентрації (МДК), при дотриманні якої не спостерігається несприятливого впливу на здоров’я, самопочуття людини. За нормами ВООЗ допустимою добовою дозою нітратів для людини вважається 5 мг на кожен кілограм ваги. Отже, якщо вага середньостатистичної людини – 70 кг, виходить, допустима доза нітратів за день – 350 мг.

Окрім мінеральних добрив для боротьби з шкідниками рослин використовують пестициди. От вони можуть залишатися на поверхні овочів і їх треба ретельно змивати.

Звертаємо Вашу увагу, що найбільше вбирають в себе нітрати – редиска, салат, шпинат, молода капуста та кріп. Менше - кабачки, морква, огірки, цвітна капуста, броколлі.

Фахівцями ДУ «Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України» розпочато моніторингові обстеження паркових зон м.Тернополя щодо заселенності іксодовими кліщами. Результати обстежень будуть використані для визначення обсягів проведення протикліщових заходів.

Іксодові кліщі є переносниками багатьох інфекційних захворювань. Найбільш актуальними для області є іксодові кліщові бореліози або хвороба Лайма, кліщовий вірусний енцефаліт.

З початку року в м.Тернополі вже зареєстровано 17 випадків нападів кліщів.

В останні роки спостерігається зростання антропогенного забруднення ґрунтових вод, які без очищення споживає населення, особливо з індивідуальних колодязів та криниць. Мало хто з власників індивідуальних джерел водопостачання може похвалитись результатами лабораторних досліджень води з його криниці. А вода може бути фактором передачі багатьох інфекційних захворювань, а наявність в ній певних хімічних речовин може викликати гострі, хронічні отруєння та спричиняти негативний вплив на здоров’я тих, хто її споживає.

Ґрунтам та відповідно ґрунтовим водам на території області за своїм хімічним складом притаманно природне підвищення вмісту аміаку, заліза та загальної жорсткості. При незначних перевищеннях ці речовини не завдають значної шкоди здоров’ю.

Слід зазначити, що єдиним способом оцінити якість та безпечність води є проведення лабораторних досліджень за санітарно-хімічними, мікробіологічними, вірусологічними та радіологічними показниками атестованою лабораторією. Адже мікробне забруднення чи значна кількість певних хімічних речовин (зокрема, нітрати) не змінюють суттєво органолептичних властивостей води (смак, запах, колір), а відповідно не викликає підозр щодо її безпечності, особливо, коли цю воду вживають протягом тривалого часу і не скаржаться на здоров’я.

Та чи є ризик ?

Так, для прикладу вже згадувані нітрати у воді, навіть при великих концентраціях, дуже рідко спричиняють гострі отруєння, проте мають надзвичайно токсичний вплив на організм людини і, особливо, є небезпечними для дітей. З ним безпосередньо пов’язане захворювання водно-нітратна метгемоглобінемія у дітей до року, летальні випадки від якої реєструються все частіше.

Станом на 13.04.2018р. ДУ "Тернопільський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України" повідомляє про ліквідацію спалаху сальмонельозу в ДНВЗ м. Збараж.

Нагадуємо, що наприкінці березня надійшли перші термінові повідомлення про випадки  інфекційних захворювань серед вихованців ДНВЗ м. Збараж.

Хворі були госпіталізовані в інфекційні стаціонари області з попереднім діагнозом «Гостра кишкова інфекція».

        Заміри проводяться на території обласного лабораторного центру та міжрайвідділів в одному і тому ж місці в один і той же час для достовірності результатів. За проведеними замірами потужності поглиненої в повітрі дози гамма-випромінювання вираховується середній показник за місяць, який становить 8-15 мкР/год., що не перевищує багаторічних розрахункових показників природного радіаційного фону на території Тернопільської області.

Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на даному  сайті дозволено за умови посилання на ДУ «Тернопільський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України».

Травлення переробляє матеріальні враження світу

Травлення схоже на подих. Дихаючи, ми вбираємо в себе навколишнє середовище, асимілюючи його і повертаємо те, що не використали, назад. Те ж саме відбувається і при травленні, хоча цей процес тісніше пов'язаний з матеріальним рівнем організму.

Диханням управляє елемент Повітря, травлення же підпорядковується інертному елементу Земля. Тому, на відміну від дихання, тут не виникає суворого ритму, чергування поглинання і виведення поживних речовин втрачає свою чіткість і гостроту.

Травлення має риси, подібні з функціонуванням мозку, тому що мозок (чи свідомість) переробляє і перетравлює нематеріальні враження цього світу (не хлібом єдиним живе людина), а шлунок - матеріальні.

З використанням антибіотиків для боротьби з тими чи іншими патологіями стикалися практично всі. Однак зараз лікарі б'ють на сполох - захоплення антибактеріальною терапією виходить за рамки здорового глузду.

Відкриття антибіотиків насправді врятувало не одне життя. При цьому сьогодні складається ситуація, коли антибіотики, які продаються без рецепта, починають вживати не до місця. При цьому шкода організму людини завдається колосальна.

В яких випадках прийом антибіотиків не виправданий, а коли без них і не обійтися?

Історія відкриття антибіотиків

Історія появи антибіотиків сягає в далеке минуле, коли наші пращури помітили, що зелена цвіль допомагає в лікуванні важких гнійних ран. Але в ті далекі часи ніхто не знав ні про мікроби, ні про антибіотики. Перший науковий опис лікувальної дії зеленої цвілі зробили в 70-х роках 19 століття російські вчені В'ячеслав Манассеїн і Олексій Полотебнов. Після цього на кілька десятиліть про зелену цвіль забули, і тільки в 1929 році вона стала справжньою сенсацією, що перевернула науковий світ.

Професор мікробіології Лондонського університету Олександр Флемінг вивчив феноменальні властивості цього унікального живого організму. Вчений назвав його «пеніцилін», а у вигляді хіміотерапевтичного препарату цей антибіотик вперше був отриманий в 1940 році. До речі, застосування антибіотиків для лікування бойових поранень вважають однією з причин перемоги союзників у Другій Світовій війні.